Тод давайте говорити

про аристократ ю як про проф в сфер арх тектури. Чим не аристократ я? в дроджувати н чого не треба - все п д рукою, треба т льки пошукати.

Система державного сусп льного ТБ

Notice : Undefined offset: 2 in /srv/www/cultura/rss.php on line 51 Паньство! Система виходу укра нсько культури з кризи запропонована в "Систем державного сусп льного ТБ в Укра н " (www.urok.domivka.net) Пропоную вже не обговорювати нап вкрим нальних персонаж в, зв льнених нарешт Президентом.Давайте говорити про РЕАЛЬН НАГАЛЬН кроки ДО ЗМ Н! Автор концепц - Олександр Зир н

До Культурника

Я так розум ю, можератор тут Ви. До Вас та сама пропозиц я, що до пана Кролевця. Запропонуйте до обговорення список тих культурницьких орган зац й, як мають мати вплив на процес прийняття р шень.

А я пропоную систему права вето профес йно громадськост .

Треба, щоб фахов арх тектори - Сп лка або КОМОС - мали право вето на будь-який проект на будь як й стад. хай тод влада власним коштом зносить те, що набудували. Он, у Япон охорона пам'яток може зупинити будь як роботи заборонити також.

про рекламу

Notice : Undefined offset: 2 in /srv/www/cultura/rss.php on line 51 щодо реклами, яку я теж вважаю культурним лихом: якщо телеканалам платять за розм щення реклами, то глядачу треба платити за перегляд. Я не хочу дивитись, а мушу. хай платять.

Сер я пропозиц й

1. Моратор й на перепроф лювання культурних та осв тн х (наукових) заклад в. 2. В дм на оподуткування укра нсько книги. 3. Створення перекидного наст льного календаря "365 дн в в Укра н "

П дтримка культурного розвитку села - зб льшення ф нансування с льських будинк в культури.

2008 р к було визнано роком села. На жаль, укра нськ села продовжують зникати. Зачиняються школи, через в дсутн сть д тей.

Науково-просв тницьк лекц

Notice : Undefined offset: 1 in /srv/www/cultura/rss.php on line 51 Notice : Undefined offset: 2 in /srv/www/cultura/rss.php on line 51 Поновлення нституту науково-просв тницьких лекц й на сусп льних засадах

Терм ново!!! У Черкасах вкрали книгарню разом з книжками.

Рейдери захопили Будинок книги не дають вивезти л тературу на суму 1 млн. 300 тисяч грн. Понад двадцять рок в Будинок книги працював для черкащан. Але велике прим щення у центр м ста не могло пройти повз увагу рейдер в. В йна тривала довго - були збройн напади, погрози, суди.

В дновити традиц ю читання уривк в твор в по рад о

Notice : Undefined offset: 2 in /srv/www/cultura/rss.php on line 51 От наприклад в вроп, лауреати прем Орендж прайз в куп з ншими благами отримують п вгодинний еф р для читання власно книжки по рад о. нше питання що наш автори не завжди добре читають, але це ж можуть бути як сь актори